Що не кажіть, а акваріум - це предмет гордості кожного його господаря: є чим гостей зацікавити, коли ті приходять, є чим дітей друзів захопити, коли ті льотають і розносять тобі хату, є у що повтикати ввечері замість телевізора, коли хочеться тиші і не хочеться вмикати світло, комп"ютер, телевізор.

Плюс акваріуму ще й полягає у тому, що це своєрідна самовідновлювальна екосистема (за умови, що рослини, які там ростуть, є натуральними, не штучними) - там постійно щось росте, розвивається, ганяє один одного, здихає, народжується і т.п. І чистити треба не так часто - раз на місяць змінив воду і все.

( Далі... )

P.S. Може комусь треба алоє та "дерево щастя" (грошове дерево)? Можу віддати, якщо що ;-)

Вітання! Прошу пробачення через затримку – довелося збирати нотатки у єдине ціле із блокнота та вордівського файлу (річ у тому, що пишу я де попало і не завжди маю під рукою комп’ютер). Плюс до того вилетіло кілька днів – то робота, то зубний, то те, то се…

Тож викладаю, як і обіцялося, один із шматків продовження моєї студентської епопеї.

Переведення. Брюнетка і англійська. «Дєвушка в розовой кофтачкє». Я знайомлюсь із групою.
( Read more... )

Привіт, мої дорогі френди. Ви ще мене читаєте? Якщо так, тоді добре – сьогодні я вирішила викласти вам трохи свого графоманства, яке буквально настрочила от сьогодні, за кілька годин (при постійному відволіканні моєї доці, яка страшенно не любить, коли мама сидить за компом).

Отже, я, як і раніше, пишу. Пишу все, що хочеться і що мені потрібно для розвитку та просування у плані університетської кар’єри. Проте інколи мене пробиває і я починаю строчити усілякі історійки, що пов’язані із моїм минулим, моїми друзями. Хочу викласти уривочок мого нещодавнього словесного поносу і хочу дізнатись вашу думку щодо моєї писанини.

Тож влаштовуйтеся зручніше – нижче буде пару довгих сторінок і два художні образи, сподіваюсь, цікаві :-).

( Власне текст )

Маю стару ЖЖ-шну звичку: писати підсумки кожного року. Цей рік для мене минув досить спокійно та вдало, у порівнянні із попередніми двома. Якщо взяти стандартний шаблон, вийшло наступне:
( Read more... )

Люблю інколи переглядати на Youtube ролики із домашніми тваринами - птахами, собаками і т.п. Черговий перегляд домашніх відео не вразив, однак наштовхнув на думку - а що, мої тваринки хіба гірші? Коротше кажучи, маючи ще з літа зареєстрований канал на Youtube, я закинула туди пару відео із моїми птахами. Відео зняті у різні час, на одних видно, що пташки ще маленькі, на інших - вони вже доросліші.

Тут Кося нещадно довбає дзьобом декоративних пташок у декоративному гнізді - це її головні конкуренти та вороги, вона їх недолюблює ще з дитинства:



( More... )

Спілкування з Влодиком – це завжди празнік жизні із вибухом істеричного реготу та позитивними емоціями. В нас половина компанії говорить Владиковими фразами і виразами, бувало, по півроку, а вирази «косити капусту», «покласти глину», «валити на цілого», «рубати лєбєдя», «аристократи не смердять» і т.п. давно увійшли у наш лексикон ;-). Думаю, такі народні перли треба якось зафіксовувати, і остання наша зустріч у спільних знайомих не залишилася без уваги.
( Read more... )

Привіт усім!
Почну із найголовнішого:
1) я не пропала з ЖЖ, я просто зробила вимушену перерву - народила доню;
2) з точки зору насиченості життя й далі вирувало, але у плані якихось цікавих подорожей чи вилазок не було особливо про що писати.

А тепер трохи детальніше.
( Read )

Випадково сьогодні залізла на Ю-Туб і черговий раз переконалась в тому, що, живучи у 70-80 рр. в СРСР, наші батьки і родичі були позбавлені банальної естетики у музиці та загалом уявлення у тому, що робиться у світі, що слухають, як вдягаються, як танцюють. У той час, коли "у нашім ріднім СеРеСеРу" (с) вся естрада на сцені стояла по постойке "смірно" і вершиною епатажу була Пугачіха у своїх безрозмірних балахонах, горланяща "Арлєкіно", за желєзним занавєсом око публіки радували красиві, голосисті, талановиті і сексуальні жінки, як от Олівія Ньютон-Джон:



http://www.youtube.com/watch?v=oU5t3Ft5JhU

( Ще 1 відео )

У Косі почалась планова весняна линька – сидить і чухається вже пів тижня. Вчора пыд час планового прибирання квартири вигрібли з бабою цілий совок її пір’їн з-під м’якого кутка у кухні – баба була офігівша, а я, як завжди, навіть бровою не повела ;-). А шо тут такого – сама наблюдаю, як у ці останні три пахмурні і холодні дні Кося тільки те й робить, що чухається. Сьогодні за нею почав линяти Пашка; це у них так завжди – спочатку вона линяє, потім він. А коли чергова велика пір’їна вискубується з тіла, птаха філософським поглядом проводжає падіння частини свого «гардеробу» на підлогу. Вчора почала їм давати вітаміни для росту пір’я.
( ... )

"— Вы купили новые сапоги, Вера?
— Да вот ещё не решила, Людмила Прокофьевна. Вам нравится?
— Очень вызывающие. Я бы такие не взяла. А на вашем месте интересовалась бы сапогами не во время работы, а после неё.
— Значит, хорошие сапоги, надо брать." (с) к/ф "Служебный роман", 1977.
( Read more... )