?

Log in

Previous Entry | Next Entry

За сприянням добрих людей (особиста подяка Андрію Іваненку та irishhighlander) минулих вихідних нам таки вдалося провести уїкенд на Драгобраті. Погода, правда, не радувала ще при виїзді зі Львова, але в даному випадку на це мало турбувало – на зміну дощових пейзажів Галичини нас чекав високогірний куточок Свидовецького хребта, де повних 5 місяців у році панує справжня зима.


Група із 27 чоловік була компактно розселена у двох садибах – новій агрооселі «Кремінь» та «Вершині Карпат» Паші Цибеленка (власника колишнього тарілочного, а тепер бугельного підйомника). Зважаючи на близькість до усіх підйомників, ми одноголосно обрали «Вершину Карпат». Кілька слів про цю садибу. Пашин готельчик, як і більшість міні-готелів на Драгобраті, з вигляду справляв враження невеличкої хати, однак зсередини був достатньо містким і компактним. Номери простенькі, ліжка і постіль нові, є телевізор. Батарея справно гріла протягом доби, не вимикалась на ніч, як це бувало у інших готелях, вікна пластикові, вентиляція справна. У санвузлі на поверсі кілька туалетів, душова кабіна, умивальник. На першому поверсі знаходяться бар, скі депо, сауна, на другому – їдальня (невелика за розміром), загальний санвузол, номери, на третьому – номери і санвузол. Харчування смачне, порції нормальні, загалом вистачало. Обслуговування загалом дуже нагадує сервіс у сусідній «Ялинці» – дівчата приязні, всі прохання виконуються, зауваження приймаються і недоліки усуваються.

Субота, 5 квітня
Перший день катання був досить похмурим – нагорі був туман-молоко, видимість практично нульова, їздити доводилось «по приборах», однак у порівнянні з тим дощем, який цілий день лив як з відра на Буковелі, на Драгобраті була більш-менш сприятлива для катання погода. І ще: тут був СПРАВЖНІЙ сніг! Не штучний, не розмитий дощем чи стесаний «чайниками», а сніг, у який хотілось падати, по якому хотілось їхати, летіти, у який хотілось стрибати…Ну а видимість – це так, справа звички та досвіду: після обкатаних горбистих і туманно-вітрових трас Тростяну та хуртовин на «Захарі Беркуті» Драгобрат у «нельотну» погоду здавався не таким вже й страшним. Мінусом можна хіба назвати відсутність видимості тих краєвидів, за якими і власне їдуть сюди – Чорногірський хребет у всій своїй красі на чолі з Петросом і Говерлою, збоку – Довбушанка, Горгани…




На обіді зустрілися із скієрянами – вже традиційно випили чаю з коньяком, погомоніли, поділилися спогадами, новими враженнями від катання. Близько 2-ї години на горі повністю затягнуло туманом-молоком і я черговий раз себе відчула їжачком, блукаючим у тумані.


Черг, як на вихідний день, практично не було – найдовше ми стояли на ВЛ-1000 (той, що біля «Курятні») по 10-12 хв; на сусідньому «Доппельмеєрі» взагалі не було черг, аналогічно і на Пашиному бугелі, де народ стояв по 2-5 хв максимум.

Після обіду почались проблеми з ВЛ-1000 – підйомник спочатку стояв на технічній перерві хвилин так 15, а потім раз у раз почав зависати разом з людьми. Одного разу і я так підвисла на пару з якимось лижником, який безперервно розмовляв по телефону. Згідно графіку підйомники мали б працювати до 18:00, однак на 17:00 у нас була замовлена сауна, тому о 16:40 вже треба було збиратись додому. Сяк-так проїхавши з такими перебоями у роботі і підвиснувши вдруге, я, вибравши безпечну ділянку, зістрибнула з бугеля, спустилась назад до «Курятні», повз адміністрацію ТК «Драгобрат» переїхалась до готелю «Шовкова косиця», далі вилетіла на дерев’яний міст, що вів до «Ялинки», паралельно зупинилась і привіталась із обслуговуючим персоналом, далі перейшлася повз Пашину колибу до Пашиного підйомника, зідзвонилась з нашими і на лижах спустилась під самісіньку «Вершину Карпат».

Апрес-скі
Сауна у «Вершині Карпат» мені сподобалась – по-перше, вона була добряче напалена (перед нашим заходом градусник показував 120 С), по-друге, кімната для відпочинку, душова, басейн і сама парилка були послідовно роз’єднані, що таким чином не заважало людям різної статі окремо паритись, стрибати в басейн чи приймати душ, пити пиво.


Після сауни була вечеря, де ми поглибили знайомство із новими друзями, а потім було прийнято одноголосне рішення відвідати другу частину нашої групи, яка розмістилась у «Кремені». Дорогою до «Кременя» ми трохи петляли, оскільки стежку від головної траси з першого разу не дуже запам’ятали.

Кілька слів про «Кремінь» – готель знаходиться за 200 м від підйомників (на висоті 1200 м н.р.м.), розрахований на 40 осіб. Відкрили його цього сезону, всередині внутрішнє оздоблення виконане з натурального дерева, всі номери під євро, в номерах сучасна сантехніка, телевізори; їдальня велика, персонал люб’язний. Відчувалось, що готель розрахований на сімейний відпочинок – навіть сама атмосфера була якась спокійна, сімейна, хоча гамір та шум відчувався – як-не-як, діти, дорослі, народ вештається туди-сюди. Ціни на номери – 150, 175, 200 грн з особи, залежно від категорії номера.

У «Кремені» нас люб’язно зустріла господиня, пані Марія, і всю нашу компашку пригостила чудодійною тамтешньою настоянкою – золотим коренем. Паралельно наші друзі розливали у бокали запашне закарпатське вино з медом ;-).
Погомонівши у «Кремені», ядро нашої групки, тобто Влодик, я, Свєта і ще кілька осіб, з якими ми проживали у «Вершині Карпат» вирішили йти на дискотеку, яку в той вечір організовувала організація «Адреналін» (про одну з поїздок із «Адреналіном» я писала у травні 2006 року). Вдень біля «Курятні» я зустріла Зоряну з ADRENALIN TEAM, поговорила з нею, разом викурили по сигаретці, і вона запросила усіх нас на дискотеку, яка відбудеться у колибі Звіздарючки (біля садиби Звіздарюка). В господині «Кременя» ми спробували взнати, де ж та колиба Звіздарючки; вияснилось, що від «Кременя» до тієї колиби рукою подати, головне це спуститись вниз на головну дорогу і метрів за 100 повернути під лісок ліворуч.

У колибу ми потрапили якраз на сам початок – народу було небагато, не всі столи були заняті, ми окупували один із вільних столиків та почали «готуватись» до забави і диких танців. Все-таки добре їздити паралельно з «Адреналіном» або з ними – бурне та незабутнє апрес-скі гарантоване! Народ дуже різношерстий, музика дуже класна (я навіть пожалкувала, що далеко не на всіх львівських дискотеках крутять щось подібне – чесно признатися, це була чи не найкраща дискотека з останній рік, на якій я була, не було ні однієї поганої пісні), танці розкутих дівчат і хлопців на комині над натовпом народу, непогане технічне забезпечення із різноманітними світловими ефектами. Словом, мені сподобалось все! З дискотеки йти додому абсолютно не хотілось, незважаючи що левова частка наших уже пішла та загалом весь народ почав розходитися.

Неділя, 6 квітня
Недільний ранок був доволі оптимістичним – з-за гір пробивалися ранкові промені сонця, вселяючи тим самим надію на бодай трохи погожий день.


Спочатку так воно і було – піднімаючись з лижами до Пашиного підйомника, взуваючись і потім розслабляючись на бугелі ми помітили, що хмарність потрохи зменшилась, сніг був добре відратрачений і катання було дуже комфортним.

Перед обідом зустрічаю Petrokol’a із www.skier.com.ua і дізнаюся, що сьогодні біля «Курятні» зустрічається вже нова група скієрян. Роблю кілька спусків і з’їжджаю вниз до «Курятні». Далі йдуть привіти, вітання, нові знайомства, чай, коньяк, шоколад, сигарети; паралельно дзвоню нашим, щоб вони спускались донизу на «солодкий стіл», разом з Влодиком помічаю Зоряну та Андрія з ADRENALIN TEAM, підходимо до них, спілкуємося з ними, дякуємо за вчорашню бомбову дискотеку, випитуємо останні новини та плани на подальше майбутнє.




Через півгодини погода почала псуватися – як і в попередній день, верхівку Стогу почало невиносимо затягувати «молоком»; залишалось виїхати на гору, присісти, чекати когось з наших і спостерігати як дає собі раду Влодик, який раз у раз мов бурий ведмідь грізлі прилягав спати то на сніговому насипі, по прямо під табличкою «Лавинна небезпека! Траса закрита». Мда, цієї поїздки Влодик як ніколи був в ударі та гнав по-чорному – далась таки взнаки подорож не за кермом власної машини, а у автобусі разом із групою народу.


Коли біля 15:00 почав подати дощ, ми зі Свєтою якраз збиралися додому, у «Вершину», однак треба було ще перевірити кількість невикатаних спусків на абонементах, тому ми спустились до ВЛ-1000, зайшли в адміністрацію ТК «Драгобрат», і потім піднялися нагору, переїхали трасу «Доппельмеєра» і звернули у кулуар, що вів до Пашиного підйомника. Якраз при спуску з кулуару до нашої хати ми встигли змокнути так, що нас можна було викручувати. Перевдягнувшись у номерах, всі наші зібрались на обід у їдальні, під час якого було знищено наші останні запаси їжі та алкоголю, після чого було збирання рюкзаків, прощання з дівчатами-адміністраторами та від’їзд з полонини Драгобрат.

При висадці у Ясині та посадці у наш автобус ми виявили, що частина нашої групи вже добряче заправилась і підготувалась до довгої дороги додому до Львова, про що свідчили запаси слабоалкогольних та міцних напоїв у кишенях крісел та запаси м’яса, квашених огірків, грибів тощо, які роздавались усім в обов’язковому порядку під час руху автобуса. Повернення було явно веселіше та креативніше аніж приїзд (під час якого всі спали), що, безумовно, скоротило дорогу та підняло бойовий дух людей.

Висновки або нотатки на завершення
1. Почну, мабуть, з цін на проживання. Ті, хто їздять на Драг далеко не перший рік, мабуть в курсі, що Драгобрат у плані житла та харчування ніколи не був дешевим курортом; тобто тут ціна протягом кількох років залишалась незмінною, стабільною, як і стан сніжного покриву. Тобто, якщо у Славському чи в Пилипці можна було нормально жити за 50-60 грн з пристойними умовами, то на Дразі ця ціна була вищою на 20-30-40 грн. Зважаючи на загальне підвищення цін на сервіс та трансфери цього року, ціни на проживання на Драгобраті зросли в середньому на 20-50 грн. Тобто якщо рік, два тому ми могли без проблем знайти номер за 100 грн з особи біля самісіньких підйомників (як от в тій же «Ялинці»), то тепер за те саме житло доведеться викласти 150 грн. Щодо садиб з кращими умовами, то, відповідно, їхня стандартна ціна – 160-175 грн і вище.

2. Ціни на абонементи підйомників Бєдного (ВЛ-1000 і «Доппельмеєр»):
Одноразові картки
1 підйом (дорослий) – 12 грн
1 підйом (дитячий) – 7 грн

Багаторазові картки
3 підйоми (дорослий) – 30 грн
5 підйомів (дорослий) – 45 грн
10 підйомів (дорослий) – 80 грн
20 підйомів (дорослий) – 140 грн
50 підйомів (дорослий) – 300 грн

Дитячі картки (до 14 р.)
3 підйоми (дитячий) – 15 грн
5 підйоми (дитячий) – 25 грн
10 підйоми (дитячий) – 40 грн
20 підйоми (дитячий) – 70 грн

На абонементах зазначено, що вони діють до 10.05.2008. І ще одне нововведення у Бєдного: тепер забороняється групове катання на одній картці! Тобто діє та сама схема, що й на «Буковелі» – один абонемент в одні руки (тільки немає 5-тихвилинної затримки, там сидить контролер і перевіряє). Кататись двоє, троє на одному абонементі тепер стало можливим лише на Пашиному підйомнику :-(.

3. Сервіс в принципі залишився на тому самому рівні, що й у попередні роки; виняток становлять зокрема, нові садиби, на зразок «Креміня», де євроумови і добре харчування за адекватні і цілком прийнятні ціни, та старі добрі «точки» на зразок «Ялинки» та «Вершини Карпат», де пропонується весь спектр послуг для невибагливих туристів. Зазначу, що у випадку нових садиб я можу й помилятися, бо з уст інших людей вже чула, що ті ж таки нові садиби (наприклад, «Роберт» і «Юлія (У Олега)») мають чимало недоліків у плануванні і ті самі проблеми у обслуговуванні, що й левова частка садиб на Драгобраті.

4. Дорога в урочище Драгобрат у порівняння з минулим роком на краще не змінилася. Ба навіть більше: подекуди виникають сумніви, чи не розмиє її у деяких ділянках річка та чи не відбудеться зсув грунту. Будемо сподіватися, що цього не станеться, інакше добратися на Драгобрат власним авто та й взагалі будь-яким механізованим транспортним засобом стане взагалі нереальним.

5. На наступний рік кількість витягів на Дразі збільшиться – Паша Цибеленко ставить крісельний підйомник, який цього року таки не вдалося добудувати. Якщо цей проект вдало завершиться, закінчиться монополія Бєдного – після таких цін на бугелі, думаю, буде вже не так багато бажаючих користуватися послугами його підйомників. На курорті буде два конкурента, а отже, буде боротьба за клієнта, надія на нові траси, кращі умови щодо обслуговування.

6. Незважаючи на мій доволі таки сухий текс у даному пості (мабуть далось взнаки те, що я публікую його тиждень потому), хочу в обов’язковому порядку зазначити, що дана лижна поїздка була чи не найкращою за весь сезон – склад народу був просто феноменально підібраний ;-). Я додому повернулась щасливою ;-).

7. Мені важко сказати, чому Драгобрат залишається одним із моїх улюблених курортів, незважаючи на ріст цін, цілий список аргументів «за» і «проти» та розростання і збільшення кількості інших конкурентоспроможних гірськолижних курортів. Драгобрат вже є по суті унікальним у тому плані, що серед весни він дарує можливість відчути подих справжньої зими та опинитися серед снігів і розквітлих квітів, на стику зими і весни. Тут повітря, від чистоти якого задихаєшся. Тут особлива атмосфера, яка пронизує тебе наскрізь, тут енергія, сила, яка ніколи не закінчується, скільки б ти спусків не зробив за день. Тут воля…І ще тут просто фантастичні краєвиди, які дозволяють тобі відчути себе одразу під небом, за крок до нього. На півдорозі до неба…

P.S. Більше фото можна глянути у моїй галереї http://jolie.gallery.ru у розділі "Туманний Драгобрат" (http://gallery.ru/watch?a=hVV-XX6)

Comments

( 22 comments — Leave a comment )
tomoyemore
Apr. 14th, 2008 08:03 am (UTC)
чудно, дякую, додає натхнення закрити там сезон наступного тижня :)
joliem
Apr. 14th, 2008 08:53 am (UTC)
Дякую! На Драгобраті до кінця місяця треба обов"язково побувати! ;-)
irishhighlander
Apr. 14th, 2008 08:03 am (UTC)
Nicht zu danken, immer willcommen.
(Anonymous)
Apr. 14th, 2008 09:00 am (UTC)
Я все зрозуміла, але все одно данке шон ;-).
joliem
Apr. 14th, 2008 09:02 am (UTC)
Я німецьку розумію, але писати вмію зле ;-). Міка, все одно данке шон! Все було фантастіш і вундербар! ;-)
angel_da
Apr. 14th, 2008 09:15 am (UTC)
На днях посмотрела "Послезавтра" - некоторые фотки напомнили:) Люди на лыжах, пурга, метель. Завораживает
joliem
Apr. 14th, 2008 09:33 am (UTC)
Большое спасибо за отзыв и за то, что читаете! В этом году лыжный сезон крайне сложный, а в высокогорьи и подавно :-).
vechernamore
Apr. 14th, 2008 09:37 am (UTC)
Удавилась жабой........

Я ТОЖЕ ХОЧУУУУУУУ
joliem
Apr. 14th, 2008 10:59 am (UTC)
Аш, теба сезон срочно закривати, бо дощі змивають з Драгобрату сніг вже 2 тижні поспіль! А на травневі свята там дурдом повний буде :-(. Ще ці вихідні будуть катабельні, далі Паска і травневі...:-(.
ilyuxaif
Apr. 14th, 2008 08:17 pm (UTC)
привет :)
у меня ппц на работе ща :(
может созвонимся на днях :)
arieska
Apr. 14th, 2008 09:52 am (UTC)
Молодці! :)
На свята планую теж відвідати ту чудову місцину :)
Вчора закрили Буковельський сезон, нормально кататись можна було тільки на Довгій, по ратраченому схилі.
Зранку падав мокрий сніг, і лижі гальмували, інколи було відчуття що кататись зовсім не вмію, а місцеві туристи, які приїхали на екскурсію, фотографували нас, ніби ми " останні з могікан" :) але таких ще десь близько 20 назбиралось, трохи посувались.
joliem
Apr. 14th, 2008 11:07 am (UTC)
Дякую! Щодо свят, то я щось зараз сумніваюсь чи поїду: там проблеми з бронюванням і з місцями, ціни на проживання мінімум 200 грн з особи, а платити 400 грн за 2 ночівлі щось не дуже хочеться :-(.

Ой, а нам з Буком повезло - закрили сезон тоді, коли була спека (29-30 березня) і супервидимість, суперсонячна погода. Однак вже тоді лижі погано їхали - ніякі смазки не рятували. Тиждень тому на Буковелі такі ливні були (нам занцйомі розказували), а ми якраз в тумані-"молоці" на Драгобраті катались :-).
(Anonymous)
Apr. 14th, 2008 12:18 pm (UTC)
ААААААаааааааа, 10 хвилин назад заходив співробітник (Толік) і показував коротенький відео-ролик з Драгобрату. Яким же було моє здивування, коли в ньому промайнули ти та Міка :) На той момент твій пост тіки почав читати, тож швиденько прокрутив його і за застіллям побачив Андрія і Толіка. Світ тісний :)

stansky
joliem
Apr. 14th, 2008 01:10 pm (UTC)
АААААААААААААААААААААААА! Я в шоці!
ААААААААААААА! Я в реальному шоці! Львів - то велике село! Але ж пост я виклала лише зараз, тобто тиждень по тому! Капець! То ти теж на "Київстарі" працюєш? Чого ж тоді не похав з нами? Прикинь, як ти б здивувався (та і я теж), коли б побачив мене!
ilyuxaif
Apr. 14th, 2008 06:54 pm (UTC)
Як то кажуть, рєдко, но мєтко! Суперово! Радий знову бачити :)
joliem
Apr. 15th, 2008 01:03 pm (UTC)
Дуже дякую, Ілюха ;-). Аша про тебе згадувала, коли востаннє була у Львові ;-), казала, що ти любиш той пост про фрізбі :-).

А щодо посту, то я не є постійним жежистом - в мене доступу постійного немає, та й часу не вистачає викладати все ;-). Тому зосережуюся переважно на поїздках та деколи емоціях ;-).
ilyuxaif
Apr. 15th, 2008 02:15 pm (UTC)
Сподіваюсь, колись ми з Ашою вдвох до Львова навідаємось ;)
joliem
Apr. 15th, 2008 02:22 pm (UTC)
Ооо, давай-давай! Буду рада вас обох бачити та поспілкуватися! ;-)
e_fem_erna
Apr. 14th, 2008 08:42 pm (UTC)
зима! кльово! от куплю собі маленького вертольотика і буду літати на виихідні на драг)
joliem
Apr. 15th, 2008 01:06 pm (UTC)
;-) я б теж непроти політати над Свидовецьким і Чорногірським хребтом
omachka
May. 5th, 2008 09:13 pm (UTC)
Я увидела твой альбом на гелери и очень тогда захотела на Драг, а после репорта снова туда хочу, хотя всего 2 дня назад оттуда приехала :)
Супер!
joliem
May. 7th, 2008 05:58 am (UTC)
А я когда увидела твой, то тоже сразу опять захотела на склоны Драгобрата ;-). Спасибо за отзыв!
( 22 comments — Leave a comment )

Latest Month

May 2015
S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by Golly Kim